У нас є Бог! А світ Його не має...
Тому у ньому безлад і хаос...
Багато люду, без Творця вмирає...
А ми- блаженні! Бо в нас є Христос!!!
Вождя сьогодні вибирає Україна...
Хто на людину понадіється- впаде!
Ми ж перед Богом станем на коліна-
І Він нам милість, благодать пошле!!!
Немає втіхи більшої, чим в Бозі!
Немає щастя більшого, чим в Нім!
Без Нього гріх, що вабить, на порозі...
Ми ж маєм долю, в Господі Святім!!!
Ми маєм Небо! Вічність! Милість! Радість!
Ми маєм прощення, в Голгофському Хресті!
Вбиває світ... Розпуста там і заздрість...
Не наший він... Ми в Господі- СВЯТІ!
Йдемо вперед! Нас ваблять давно зорі!
І Третє Небо! Де Пристол стоїть!
Підхоплять хмари нас! Ми попливем, як в морі!
Збирає Бог дітей Своїх, впродовж століть...
Андрей Краснокутский,
Ротмистровка, Украина
Так будь же зеркалом у Бога
И освящаясь - отражай.
Иначе истины не трогай
Не разрушай, не искажай...
***********************
Лист бумаги на столе
Ручка полная чернил -
Это всё, что нужно мне
Да Господь чтоб посетил... e-mail автора:kravas@email.ua
Прочитано 7457 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
женщине, матери, христианке. - Курганская Надежда Конечно, в этом мире много всего могущего погубить душу, особенно молодых. Верить и молиться, молиться и верить- удел матери.
И все же здесь- ноль,
не пойму я, друзья,
ведь быть равнодушными все же нельзя
к судьбе наших женщин,
к судьбе матерей -
Поставьте отметку свою поскорей!
И не надо упрекать, что это не скромно, пожалуйста.
Поэзия : Як Іван оженився - Василь Мартинюк Я написав цей вірш з нагоди весілля мого друга. Намагався схопити тип християнина-холостяка, який хоче одружитися, і типи претенденток на його серце. Коли ж написав цей вірш, то прочитав його на тому весіллі. А мій друг образився. І то дуже серйозно. Сказав, що я його висміяв перед усіма разом з дружиною. Як я не оправдовувався, але все даремно. Тому ніде його й не друкував.
